Життя. Життя - це час, що відпущено нам для... Для чого? Для радості ісмутку, для перемог і поразок, для помилок. Так для помилок, бо помилки це частина нашого життя, що є невід`ємною. Кожен наш вчинок це помилка підтвердженна чи ні покаже час. В дитинстві нам на всі прохання відповідали "потім", завбачливо оберігаючи нас від можливих помилок. Ми будували плани: "Коли стану дорослим зроблю те, поїду туди, скажу те, стану тим". І жили цим "потім". Подорослішали і говорячи російською мовою "свершилось". Ну? І що? І ми самі потрапляємо в цю пастку, бо в дитинстві відсутні внутрішні заборони, ми вільні, а коли стаємо дорослими ми самі себе "втискиваем" себе в певні рамки, які відсовують на "потім" наші мрії і сподівання. І ми самі починаємо вірити в те, що потім, обов`язково потім це зробимо. А час іде. Ні, він просто летить і віддаляє від часу задуму, а "потім" все ніяк не наближається. І ось межа, кінець, час осмислення життя. І що? А нічого "потім" так ніколи і не прийшло. І ти, колись, готовий зруйнувати закони фізики, віднайти формулу вічного життя - зникаєш, навіть не поворухнувши листя на яблуні.
Потім, пізніше, іншим разом,..- синоніми втраченого часу, втраченого життя, втрачених мрій. Ти пусте місце. Так сумно.
Комментариев нет:
Отправить комментарий